Олексій Роскос

Трістан-да-Кунья (Tristan da Cunha) – вулканічний острів у середині Атлантичного океану, який лежить на відстані 2816 км від найближчого материка, Африки, і 3360 км від Південної Америки. «Единбург Семи Морів», основне поселення на острові, вважається найвіддаленішим постійним поселенням в світі, будучи на відстані більш ніж 2400 км від найближчого людського поселення на острові Святої Олени.
Острів має округлу форму з діаметром близько 11 км і загальною площею 98 квадратних кілометрів. Острів в основному гірський, тільки на місці столиці, Единбургу Семи Морів, на північно-західному узбережжі, має плоску область. Тут є вулкан Пік Королеви Марії, який вивергався в 1961 році, змусивши майже все населення залишити острів, та переїхати до Великобританії. Остров’яни, однак, повернулися в 1963 році і відновили своє поселення.
Вузькі долини і глибокі ущелини випромінюються від центральної гірської вершини, яка вкрита взимку снігом. Під час сезону дощів, долини швидко стають заповнені потоками води, яка вимиває мінерали зі схилів до регіонів нижче. На північно-західній рівнині сформувалися зелені поля, на яких остров’яни вирощують свою картоплю.

Віддаленість остова ускладнює транспортний взаємозв’язок з зовнішнім світом. Не маючи аеропорту, до острова можна дістатися тільки по морю. Хоча повз острів регулярно проходять риболовні судна з Південної Африки, вантажний лайнер «Свята Олена» відвідує острів раз на рік, під час свого лютневого рейсу між Кейптауном і островом Святої Олени.
Острів вперше побачив у 1506 році португальський дослідник Tristão da Cunha, але висадитися на нього завадив шторм. Він назвав острів на честь себе, «Ilha de Tristão da Cunha», але пізніше назву англізували до «Трістан-да-Кунья». Минуло ще 140 років, перш ніж на острів вперше ступила нога людини. Перша зареєстрована висадка була зроблена в 1643 році екіпажем «Heemstede». 120 років потому, в 1767, острів було досліджені французьким фрегатом «L′Heure du Berger», результати цього дослідження було опубліковано у 1781 р. А 30 років потому, з’явився перший постійний поселенець, Джонатан Ламберт, який приплив з Салему, штат Массачусетс, США. Він об’явив цей острів своєю власністю і назвав його «Островом Відпочинку». Однак, правління Ламберта було недовгим, бо всього за два роки, в 1812, він помер у нещасному випадку.
Зараз на острові живе всього 264 людини, які мають всього лиш вісім прізвищ. Нинішнє населення, як вважають, пішло від 15-и предків, вісьмох чоловіків та сімох жінок, які прибули на острів в різний час між 1816 і 1908 роками. Всі жителі – фермери. Жодна сім’я не має своєї власності на цьому острові – всі землі знаходяться у комунальній власності. Навіть є різні заходи, на меті яких запобігання отримання сім’ями надлишкового багатства!
Единбург живе трохи застаріло, хоча і має основні сучасні зручності, як то водопровідна вода, електрика та каналізація. Охорона здоров’я безкоштовна, але на острові живуть лише один лікар з Південної Африки, та п’ять медсестер. Є невеликий, але цікавий музей, одна школа, ремісничий магазин, басейн, радіостанція, старенький магазинчик та великий супермаркет.